Це - найдовший день у північній півкулі Землі. 20 червня 2016 року 22:34 за київським часом настає момент літнього сонцестояння.

Літнє сонцестояння, або «сонцеворот», означає пік тривалості світлого часу доби. Саме на 20 або 21 червня (залежно від року) припадає найдовший день і найкоротша ніч для північної півкулі.

У момент сонцестояння точки сходу і заходу Сонця перестають рухатись. Попри те, що літо з цієї миті тільки починає набирати обертів, Сонце вже повертається до осені. З того часу світловий день піде на спад, і вже до 22 вересня, до осіннього рівнодення, темний час доби превалюватиме над днем.

Минулого року астрономічне літо настало 21 червня, тільки о 16 годині 38 хвилин за київським часом.

Що таке сонцестояння

У році — два сонцестояння: зимове й літнє. У північній півкулі зимовесонцестояння відбувається 21 або 22 грудня, і тоді спостерігається найкоротший день (і найдовша ніч), а літнє — 20 або 21 червня, і тоді спостерігається найкоротша ніч (і найдовший день). У південній півкулі на зазначені дати припадають, відповідно, літнє й зимове сонцестояння.

Сонцестояння – це важлива астрономічна і географічна подія, що відбувається в Сонячній системі. Цього дня наша планета, здійснюючи рух навколо сонця і обертаючись навколо уявної осі, в черговий раз зайняла по відношенню до Cонця таке положення, коли сонячне проміння в Північній півкулі прямовисно «падає» на північний тропік і висвітлює дно найглибших колодязів. Цей день знаменує початок літа в північній півкулі Землі і початок зими в південній півкулі.

Внаслідок високосного зсуву дати сонцестояння в різні роки можуть відрізнятися на 1-2 дні. Моменти сонцестояння наступають у простий рік на 5 годин 48 хвилини 46 секунд пізніше, ніж у попередній, а у високосний — на 18 годин 11 хвилин 14 секунд раніше. Тому моменти сонцестояння можуть припадати на дві сусідні календарні дати.

Протягом декількох сусідніх днів сонцестояння Сонце майже не змінює схилення, його полуденні висоти в небі майже незмінні; звідси й походить сама назва сонцестояння.

Сонцестояння і народні свята

Літній сонцеворот належить до язичницьких свят. В день літнього сонцестояння за старих часів відзначали свято середини літа — Літу. Цього дня стрибали через багаття, співали пісень, купалися, танцювали і веселилися. Це свято втілює достаток, родючість, щастя, життєрадісність, а тому готувати їжу і спати в ці дні найкраще на природі.

До дня літнього сонцестояння належить і одне з головних слов'янських свят — день Івана Купала. Свято Івана Купала відзначають у багатьох слов'янських країнах. У Литві він відомий як Ладо, в Польщі — як Соботки, в Україні – Купала, або Купайло. Проте, через відставання юліанського календаря від григоріанського, Івана Купала стали святкувати лише через два тижні після сонцестояння (6-7 липня).

До традицій Купайла відносяться такі обряди, як збір цілющих трав, запалювання вогнів, купання або обливання водою, ворожіння, святкове частування.

Крім цього, до наших днів дійшов ще один обряд — у цю ніч незаміжні дівчата повинні сплести вінки і, вставивши в них запалені свічі, спустити на воду. В деяких регіонах водилося, щоб потенційні наречені збиралися нижче за течією і намагалися виловити вінок своєї майбутньої дружини. В деяких регіонах доля дівчини передрікалася за «поведінкою» віночка.

Сміливці в цю ніч шукають цвіт папороті, що обіцяє тому, хто його знайде, щастя. На світанку народне свято закінчується.

Цікаво, що і у кельтів з цим днем пов'язано чимало повір'їв про те, що в День літнього сонцестояння все нечисте має особливу силу. Оскільки нечисту прийнято відганяти вогнем, у цей день всі святкові заходи проводяться в основному навколо багаття або ритуального вогню. При цьому люди приносять на свято багато зелені і квітів, які символізують початок нового життя, народження любові і шлюбу.

Є і у шотландців своя традиція, пов'язана з Днем літнього сонцестояння. Вони котять із гори обвиті соломою та запалені колеса. Часто при цьому проводяться і ворожіння.